Розкрито суть функціонального навантаження комунікативних стратегій у драматургійному тексті. Виявлено мовні засоби їх реалізації та проаналізовано комунікативну організацію драматургійнго тексту в аспекті комунікативних стратегій. На підставі дослідження фактичного матеріалу комунікативну стратегію розглянуто як універсальну категорію мовлення. З'ясовано основні чинники розгортання комунікативної стратегії. Виначено головні функції даних стратегій у драматургійному тексті (текстотвірну, конфлікторегулювальну й образотвірну). Обгрунтовано комунікативну стратегію як засіб встановлення інтерактивного коду у взаємодії автора та читача. Розглянуто кореляцію авторських і персонажних комунікативних стратегій у драмі. Виявлено засоби формування та вираження комунікативних стратегій у драматургійному тексті на різних мовних рівнях.

Рассматриваются наиболее важные организационные и социально-экономические проблемы рыночных преобразований в АПК Украины. Обосновывается необходимость применения научных методов трансформации отношений собственности.

Проведено дослідження вмісту гострофазних білків (церулоплазміну, гаптоглобіну та С-реактивного білка) в сироватці крові хворих на ревматоїдний артрит з ураженням суглобів верхньої кінцівки. Показано, що рівень церулоплазміну до початку лікування дещо знижений, на 3-тю добу ще більше знижується, а на 7-му добу досягає попередніх значень. Рівень гаптоглобіну до лікування в нормі, на 3-тю добу дещо зростає, а на 7-му добу знижується. Рівень С-реактивного білка до лікування набагато вищий за норму, на 3-тю добу ще більше підвищується, а на 7-му добу знижується. Уміст гострофазних білків є суттєвим фактором прогнозування перебігу ревматоїдного артриту.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо поглиблення теоретичних та прикладних основ інституційного забезпечення розбудови земельних відносин в Україні. Вперше розроблено методичні підходи до визначення ефективності формування ринкових земельних відносин в Україні, які включають розрахунок інтегрованого по сегментах ринку показника доходності бюджету за рахунок розподілу надходжень до них внаслідок трансакційних операцій з землею. Обгрунтовано систему інституційного забезпечення розбудови земельних відносин як сукупності законодавчих елементів та інституцій крізь призму їх сутнісного наповнення. Запропоновано методичні основи розробки сценарію розбудови земельних відносин в Україні, які враховують ступінь розвитку та структурні напрями їх удосконалення (інституційне та інформаційне забезпечення, регуляторні важелі впливу, різні форми власності на землю) відповідно до сучасних викликів та тенденцій економічного зростання в Україні.

Розглянуто реалізацію комунікативних стратегій на синтаксичному мовному рівні; виявлено мовні засоби втілення комунікативного задуму у площині структурного та комунікативного синтаксису; встановлено їх прагматичний потенціал у спілкуванні.

Доведено доцільність інвестиційного забезпечення розвитку дієвого ринку землі в Україні на основі необхідності активізації іпотечних відносин. Адже розвиток вітчизняної економіки, підвищення конкурентоспроможності українських агропромислових підприємств і виробленої ними продукції з метою подолання економічного відставання від розвинених країн Заходу й інтеграції на рівних у світове співтовариство є неможливими без здійснення інвестицій, перш за все у виробничу сферу агропромислового комплексу, яке безпосередньо пов'язане з розвитком ринку землі. Багатофункціональне спрямування земельно-ресурсного потенціалу країни і неоднозначність поглядів щодо можливості його залучення до господарського обороту (як об'єкта купівлі-продажу) значно уповільнили цей процес. Вагомого значення за таких умов набуває активізація іпотечних відносин та інвестицій, що надасть можливість забезпечити формування дієвого ринку земельної власності та землекористування для розв'язання проблем сучасної земельної політики, що має бути спрямована на забезпечення економічного зростання держави. Розглянуто визначальний характер інвестиційних процесів в агропромисловому виробництві для підвищення конкурентоспроможності його продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому продовольчих ринках, що потребує оновлення і розвитку матеріально-ресурсних засобів та раціонального використання й охорони земель в Україні. А для забезпечення аграрного виробництва - це передусім пошук нових джерел фінансування та кредитування. Зазначено, що зарубіжний досвід існування іпотечних відносин визнається для впровадження щодо створення ефективного функціонування іпотеки землі в українській економіці. У розвинених країнах світу земля є заставою під довгострокові, дешеві кредити для сільськогосподарських підприємств. В Україні такого досвіду майже немає. Узагальнення практики землекористування і землеволодіння, що сформувались до теперішнього часу на теренах ЄС, показує, що розвиток земельно-майнових відносин багато в чому обумовлений своєчасним завершенням дієвої інституціональної бази, зокрема законів, що регулюють процеси іпотеки та застави земель сільськогосподарського призначення. Розкрито наявні можливості залучення інвестицій і розроблення адекватних механізмів кредитування під заставу землі, що передбачає організацію спеціалізованих фінансових установ - земельних (іпотечних) банків. Обгрунтовано, що запровадження іпотеки сільськогосподарських земель у майбутньому має вагомі переваги для господарювання в аграрному секторі.

Доведено доцільність інвестиційного забезпечення розвитку дієвого ринку землі в Україні на основі необхідності активізації іпотечних відносин. Адже розвиток вітчизняної економіки, підвищення конкурентоспроможності українських агропромислових підприємств і виробленої ними продукції з метою подолання економічного відставання від розвинених країн Заходу й інтеграції на рівних у світове співтовариство є неможливими без здійснення інвестицій, перш за все у виробничу сферу агропромислового комплексу, яке безпосередньо пов'язане з розвитком ринку землі. Багатофункціональне спрямування земельно-ресурсного потенціалу країни і неоднозначність поглядів щодо можливості його залучення до господарського обороту (як об'єкта купівлі-продажу) значно уповільнили цей процес. Вагомого значення за таких умов набуває активізація іпотечних відносин та інвестицій, що надасть можливість забезпечити формування дієвого ринку земельної власності та землекористування для розв'язання проблем сучасної земельної політики, що має бути спрямована на забезпечення економічного зростання держави. Розглянуто визначальний характер інвестиційних процесів в агропромисловому виробництві для підвищення конкурентоспроможності його продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому продовольчих ринках, що потребує оновлення і розвитку матеріально-ресурсних засобів та раціонального використання й охорони земель в Україні. А для забезпечення аграрного виробництва - це передусім пошук нових джерел фінансування та кредитування. Зазначено, що зарубіжний досвід існування іпотечних відносин визнається для впровадження щодо створення ефективного функціонування іпотеки землі в українській економіці. У розвинених країнах світу земля є заставою під довгострокові, дешеві кредити для сільськогосподарських підприємств. В Україні такого досвіду майже немає. Узагальнення практики землекористування і землеволодіння, що сформувались до теперішнього часу на теренах ЄС, показує, що розвиток земельно-майнових відносин багато в чому обумовлений своєчасним завершенням дієвої інституціональної бази, зокрема законів, що регулюють процеси іпотеки та застави земель сільськогосподарського призначення. Розкрито наявні можливості залучення інвестицій і розроблення адекватних механізмів кредитування під заставу землі, що передбачає організацію спеціалізованих фінансових установ - земельних (іпотечних) банків. Обгрунтовано, що запровадження іпотеки сільськогосподарських земель у майбутньому має вагомі переваги для господарювання в аграрному секторі.

Розглянуто питання формування та управління в системі продовольчої безпеки України в рамках зовнішнього оточення під впливом внутрішнього середовища. Досліджено стан та особливості продовольчої безпеки та узагальнено теоретичні погляди на продовольчу безпеку, комплексне вивчення особливостей і закономірностей проблеми продовольчої безпеки як складової економічної безпеки, формулювання основних аспектів і напрямів розвитку досліджень продовольчої безпеки, оцінки ії рівня та напрямів забезпечення ії достатнього рівня й усунення загроз фінансового забезпечення.

Мета роботи - дослідити типологію жіночих образів у британській літературі вікторіанської доби на прикладі роману британської письменниці Д. Остін, показати шляхи художнього втілення гендерних ролей у сюжетній канві тексту. Використано загальнонаукові та спеціальні літературознавчі методи. З загальнонаукових застосовано структурно-системний метод і метод класифікації, які надали змогу розглянути об'єкт дослідження як єдине ціле. Серед спеціальних літературознавчих методів використано порівняльно-типологічний (при типології жіночих образів роману); порівняльно-історичний і контекстуальний (задля дослідження традицій феміністичної критики та історико-культурного дискурсу британської літератури); описовий і структуралістський (при визначенні проблемно-тематичних гендерних домінант). Результати дослідження показали, що образ "нової жінки" в романі "Чуття і чутливість" Д. Остін був новаторським у багатьох сенсах. Цей образ можна вважати частково автобіографічним, адже в цьому читач може впізнати риси характеру самої письменниці, наділеної живим розумом, здоровим глуздом та аналітичним мисленням. Для Д. Остін було важливо показати еволюцію жінки в період боротьби за права жінок та виникнення ідеї емансипації жінки. Саме тому її новим ідеалом стає жінка мисляча; жінка, здатна управляти своїми емоціями та почуттями; жінка, здатна на глибокі почуття, але така, що не йде за першим покликом серця, а покладається на раціональне мислення. Новизна статті полягає в тому, що предметом окремого дослідження стали особливості реалізації в художньому тексті гендерної ідеології, визначено роль жіночої самоосвіти як основної характеристики образу "нової жінки" в романі "Sense and Sensibility"; окреслено шляхи гармонізації бінарних патріархально-матріархальних відносин на сюжетному й образному рівнях роману.

Мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок. Методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надґрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних. Виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей ґрунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок. Опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва.